-
1 сколько не жалко
General subject: [give me] what your soul tells you -
2 жаль
в разн. знач. жаль, жалко || жалость;жаль тӧдтӧм — безжалостный, не знающий жалости; жальӧй петӧ — жалость берёт (меня), мне жалко; жаль петкӧдны — вызвать жалость; жаль петӧм — сострадание, сочувствие; жальӧн нинӧм эз коль — пожалеть не о чем; сьӧмыс жаль — денег жалко; жаль вузавны татшӧм бур добрасӧ — жалко продавать такую хорошую вещь; сет, мый абу жаль — дай, сколько не жалковокӧй жаль — жаль брата;
-
3 [give me] what your soul tells you
Общая лексика: сколько не жалкоУниверсальный англо-русский словарь > [give me] what your soul tells you
-
4 гу
I шестая буква кабардино-черкесского алфавита/ Адыгэ алфавитым и еханэ хьэрф.II 1. сердце/ ЦIыхум, шэрыпI псэущхьэхэм, тхы къупщхьэ зиIэхэм я лъыр мардэм тету зезыгъакIуэу бгъэм илъыр. Гур узын.* Дыгъэм, хьэуа къабзэм, псым куэдрэ ухэтмэ, Iэпкълъэпкъыр быдэ ещI, гур тэмэму егъэлажьэ. Къэб.2. переносное сердце, душа/ А органым цIыхум и гъащIэм къыщыхъухэр зэрызэхищIэр, гъащIэм щекIуэкI къэхъукъащIэхэм зэрыхущытыр къигъэлъагъуэу.{И}гу бампIэ гъэтIысын отвести душу, успокоить душу.Гу бампIэ дэхын {дэгъэкIын}={И}гу бампIэ гъэтIысын.{И} гу(р) гъэныкъуэн огорчать, обижать кого-л.Игу дахэ хуэщIын утешить кого-л. ; приласкать кого-л.* - Анэр зи гъусэ гъуащэркъым, - жиIэу Лу и гур дахэ къыхуищIат {Думэсарэ}. КI. А.{И}гу ебгъэн в душе осуждать кого-л.Игу еуэн обидеть кого-л., нанести кому-л. душевную травму.* Уи жагъуэ сщIами, уигу сеуами, Гуауэр насыпкIэ уэ пхъуэжащ. Б. Ф.{И}гу еIун кубано-зеленчукские = гум къихьэн.* А зи гугъу пщIар цIыху акъыл закъуэщ: езым игу еIур ищIэнущ мыхъумэ, къодэIуэнукъым. Черк. фольк.Гу жакъуэ икIын насытиться, удовлетвориться.Гу жан смекалистый, способный; тот, кто хватает на лету.Гу жанагъ смекалка.Игу (игурэ и щхьэрэ) зэбгъэжын быть недовольным собой.* Шорэ игу зэбгъэжащ: - Степан Игнатьевич жыхуиIэхэр махуэ къэс и нэгу щIэкIырт. Ш. А.Ягу зэбгъэн обижаться друг на друга, быть недовольными друг другом.* Теувэжрэ Увжыкъуэрэ ягу зэбгъэми, зэкъуэщщ, зэфIэкIуэдынукъым. Къэб.Гу зэгъэбгъэн заслужить чей-л. упрек.Гу зэмыгъэбгъэн не вызывать недовольства собой у кого-л.* Адэм и къуищри къызыщхьэщигъэувэри уэсят къахуищIащ: - Фыкъызыщалъхуа Хэкур фIыуэ флъагъу, къэралым игу зэвмыгъабгъэ, - жиIэри. Черк. таур.Гу зэкIуэцIылъ замкнутый, скрытный (о человеке).{Я}гу зэрыгъэфIын поднять друг другу настроение.* Абыхэм {хъыджэбзхэм} я гухэлъкIэ щэхуу ягу зэрыгъэфIу зыкъомрэ щыса нэужь, Лусэ и щхьэр къиIэтри Софят къеплъащ. Щ. I.{И}гу зэфIэнэн расстроиться, приуныть. Жансурэтым игу зэфIонэ, И нэпситIым зэпажыхь. Зы б. з.{Я}гу зэхуэбэнэн тосковать друг по другу.* Ягу зэхуэбанэрти зэIущIащ. Iуащхь.Ягу зэщыгъэкIын вызвать у кого-л. отвращение, неприязнь друг к другу.Ягу зэщыкIын питать отвращение, неприязнь друг к другу. ЩIалитIым ягу зэщыкIащ.Гу зэщыхуэн вдоволь налюбоваться друг на друга. ЩIалэмрэ хъыджэбзымрэ гу зэщахуащ. Зэныбжьэгъухэм гу зэщамыхуэу зэбгъэдэкIащ.Игу зрихьыжын понравиться самому себе, остаться довольным собой.Гу зылъегъэтэн заставить обратить на себя внимание.{И}гу зыщIэгъэгъун вызвать жалость к себе у кого-л.* Мес дыгъужьыжьыр мэпыхьэ, гур зыщIигъэгъуу къыхедзэ. Хь. А.Гу (гушхуэ) кIуэцIылъын быть великодушным.* Фэ зытетым гу кIуэцIылъщ. (погов.)Гу кIуэцIымылъын 1) быть малодушным, трусливым 2) быть мягким, добросердечным.Гу къабзэ чистосердечный, честный.* Гу къабзэ щхьэцIапIэ. (погов.){И}гу къебгъэн заслужить чей-л. упрек, вызвать чье-л. неодобрение.* Гуэныхь къохь, тобэ къэхьыжь си гуащэ, арыншамэ алыхьым игу къобгъэнщ. Щ. Ам.Игу(р) къызэфIэнэн расстроиться, вспомнив о ком-чем-л. горестном, пережитом. Ар зигу къызэфIэна анэ гумащIэм бгъэдэтщ. Щ. I. Хъыбжэбзым и напIэ къиIэтыркъым, игу къызэфIэнауэ. Щ. I.{И}гу къыхуэплъын быть в немилости у кого-л.* Уэ куэд щIауэ уигу къысхуоплъ. фольк.Гу лъегъэтэн 1) обратить чье-л. внимание на кого-что-л. 2) надоумить кого-л.Гу лъемыгъэтэн отвлечь чье-л. внимание от кого-что-л.Гу лъымытэн 1) не заметить, не увидеть кого-что-л. 2) не обратить внимания на кого-что-л. 3) не проявить заботы о ком-чем-л.Гу махагъэ 1) излишняя чувствительность 2) мягкосердечность.Гу махэ. 1) слабонервный 2) мягкосердечный. ЦIыху гу махэ.Гу махэ хъун смалодушничать, раскиснуть.* Нартокъуэ гу махэ мэхъури мэгыз. фольк.Гу мыгъуагъэ жалостливость.Гу мыгъуэ жалостливый, сострадательный.Игу ныкъуэн переживать, волноваться из-за кого-чего-л.* ЗыгуэркIэ игу ныкъуэу Ахъмэтхъан зиплъыхьырт. Щ. Ам.{Я}гу пэжэху=гум пэщыху.* Гупым хэсым ягу пэжэху дызэхэсынщ. Къэб. фольк.{И}гу пэщыху = гум пэщыху. А тIур {зэныбжьэгъуитIыр} куэд щIауэ зэрылъэгъуатэкъыми, нобэ ягу пэщыху псэлъащ. Черк. фольк.Гу пцIанагъэ мягкосердечность; отзывчивость, чуткость.* Пщы ерухэм гу пцIанагъэ дэнэ ящыбгъуэтынт. Щ. А.Гу пцIанэ мягкосердечный; отзывчивый, чуткий.* Хьэуэ, Хьэжрэт гу пцIанэ кIуэцIылъщ, хьэрэмыгъэ игу илъкъым. Iуащхь. Анэм игу пцIанэр бын псоми я зэхуэдэщ. (погов.)Гу пIащIэ сердечный, душевный.* Хэти ещIэ цIыхубзыр зэрынэхъ гу пIащIэр. Iуащхь.Игу темыхуэн=гум темыхуэн.* - Сыту сыделэ, ярэби? Сыту ахьмакъыу сыкъыщIэкIа, - жиIэу Рахьим къыщыщIар игу техуэртэкъым. КI. А. И лъэпкъым тхыгъэ зэримыIэр ПащIэм игу техуакъым. Т. Хь.Игу техуэн терпеть, выносить кого-что-л. Абы {хъыджэбзым} къыдищIа икIагъэр сыткIэ лIым игу техуэн?* ЩIалэ нэхур уэсэпс хыхьэу Нанэ и гум ар техуэн! Щ. Ам.{И}гу фIы хуэщIын = {и}гу дахэ хуэщIын.* { Анэм} нысэм и гур фIы хуищIырт, щIалэр зы илъэс закъуэ лажьэмэ, къалэм Iэпхъуэным хущIигъэплъырт. Къ. Хь.Гу хуэкIуэн испытывать расположение к кому-чему-л.Гу хуэщIын 1) избрать кого-л. по воле сердца 2) задумать.* Назир.. зыгуэр къэхъужыкъуэмэ, кIэрахъуэм зэрепхъуэным гу хуищIащ. Къ. Хь.Гу хьэлэл добросердечный, добродушный.* Хъымыщ гу хьэлэлти.. арэзы хъуащ. Нарт.Гу хьэлэлыгъэ добросердечность.* Мадинэ и гъащIэр, а цIыхубз хейм и гу хьэлэлыгъэр нэхъ нэрылъагъу къэзыщI Iуэхугъуэхэр пьесэм къыщыгъэнэIуащ. Iуащхь.Гу щабагъ(э) мягкосердечие.* Васильевнэ и гу щабагъэм, и хьэлэлагъэм сэ занщIэу сыкъигъэхэшэжащ. Т. Хь.Гу щабэ мягкосердечный.* Думэсарэ гу щабэм и нэпс къекIуэрт ЛутIэ и кIуэдыкIам и гугъу щащIкIэ. КI. А. Локъан гущэм хэлъ сабийм щхьэщыхьэри гу щабэу Iуплъащ. КI. Т.* Абы Мэжид еплъынкIэ гу щихуащ. Щ. I. Ди хьэщIэхэр тIэкIу тхущыIакъым, гу ящыдмыхуэу тфIэкIуэжащ. Черк. таур.Гу щIыIагъэ черствость, равнодушие.* Уи гу щIыIагъэм, уи хьэлым ди лъагъуныгъэр екъутэ. Хъ. С.Гу щIыIэ черствый, бездушный.* Уэ гу щIыIэм пхуэфэщэнущ лъагъуныгъэу сэ пхузиIэр. фольк.Гу щIыIэ кIуэцIылъын быть неотзывчивым, равнодушным.Гу IэфI добросердечный; мягкосердечный.Гу IэфIагъ добросердечность, душевная теплота.Гу Iув бесчувственное сердце.* ГущIэгъуншэу гу Iувыжьхэм я гум еуэу усэ итхт {усакIуэм}. Гъу. Хъу.ГукIэ жыIэн 1) отметить про себя что-л. 2) читать что-л. наизусть.ГукIэ зэгъэзэхуэн прикинуть в уме.* Хэт джэд къритами къримытами, хэт мэл иукIын и гум пыкIами пымыкIами гукIэ зэригъэзахуэрт Долэт. КI. А.ГукIэ зэгъэщIэн выучить наизусть.ГукIэ щIэн знать наизусть.Гум дэгъэлъын помнить (о чем-л. неприятном, обидном).Гум дэгъэхуэн снести, стерпеть (обиду).Гум дэмыхуэн не стерпеть, не перенести (обиду).Гум дэхуэн терпеть кого-л.Гум дыхьэн понравиться кому-л., прийтись по душе кому-л.Гум ежэлIэн 1) почувствовать острую сердечную боль 2) принять нечто обидное близко к сердцу.Гум емыIун то, что душа не принимает. Гум емыIун псалъэ.Гум еуэн сделать кому-л. больно, сильно обидеть кого-л.Гум ешыкъылIэн 1) почувствовать сильную боль 2) принять очень близко к сердцу что-л. обидное.Гум жьы дегъэхун 1) дать кому-л. вздохнуть свободно 2) принести кому-л. душевное облегчение (словом, поступком).Гум жьы дихужын (дихун) облегченно вздохнуть, почувствовать душевное облегчение.Гум зэпхидзын=гум ешыкъылIэн.{Я} гум зэхуилъын сохранить в памяти, в сердце что-л. друг о друге; держать друг на друга сердце.* Хьэмидрэ НэфIыцIэрэ я гум зэхуилът зэрызэфIэнар. Хь. С.Гум зегъэгъэзэн опротиветь кому-л.Гум зегъэгъэпсэхун=гум жьы дегъэхун.Гум зигъэнщIын насытиться удовлетвориться чем-л.Гум зиукъуэдиижын облегчённо вздохнуть, почувствовать облегчение.Гум зихузын сердце щемит, болит, ноет (о состоянии тревоги, тоски, грусти).Гум зишхыхьыжын злиться, досадовать.Гум зызэридзэкIын разочароваться в ком-л.Гум игъэлъын 1) помнить, не забывать кого-что-л. 2) иметь тайную мысль.Гум игъэткIухьын пережить что-л. в душе.Гум игъэхужын (игъэхун) забыть, изгладить из памяти.Гум илъхьэн задумать что-л.Гум илъын помнить о ком-чем-л.Гум имыдэн не принимать душой кого-что-л.Гум имыкIыжын запасть в душу кому-л.Гум имыхуж (имыкIыж) незабываемый, незабвенный.Гум иримыхьын не прийтись по душе, не понравиться.Гум ирихьын прийтись по душе понравиться.Гум иубыдэн запомнить что-л.Гум ихужын забыть кого-что-л.Гум ихун = гум ихужын.Гум ищIэн предчувствовать что-л.Гум къэгъэкIыжын припомнить кого-что-л. ; вспомнить о ком-чем-л.Гум къэкIыжын вспомнить о чем-л.Гум къэкIын 1) истосковаться по кому-чему-л. 2) додуматься до чего-л.Гум къэмыкIыжын забыть, упустить из виду.Гум къэмыкIын не догадаться; не прийти в голову.Гум къеуэн жалеть, переживать о чем-л.* Иджыри хъыджэбз цIыкIу къакIуэртэкъыми, ар егъэджакIуэхэм ягу къеуэрт. Щ. Ам.Гум къеIэн-гум къеуэн.* Си гум къеIэм узыр е сыпIыщIэм, сыщылъыхъуэрт гущIэгъу сэ уи деж. Б. Ф.Гум къигъэнэн постараться запомнить надолго кого-что-л.Гум къидзэкъыкIын = гум къипсэлъыкIын.Гум къинэжын остаться в памяти, запомниться навсегда.Гум къинэн запечатлеться в памяти, врезаться в память.Гум къипсэлъыкIын невзначай высказать то, о чем думает другой.Гум къихын взять с потолка.Гум къихьэн 1) подумать о ком-чем-л. 2) пожелать что-л.Гум къишхыдыкIын = гум къипсэлъыкIын.Гум къищтэн быть по сердцу (о ком-чем-л.)Гум къищхьэрыуэн взбрести в голову.Гум къищIэн угадать сердцем что-л.Гум кърихур то, что не по душе.Гум къыдэжеижын = гум къэкIыжын.{И}гум къыдэжеин = {и}гум къыдрихьеин.Гум къыдридзеин = {и}гум къыдрихьеин.* Фызым бжэр Iухауэ къызэригъэнар и гум къыдридзейри игъэзэжащ. фольк.{И}гум къыдрихьеин прийти - о желании высказать что-л.Гум къыдрихьеяр жыIэн излить душу, высказать что-л. наболевшее.Гум къыпылъэдэн сильно захотеть, пожелать что-л.* Мыщэ бзаджэжьым фо ишхыну игу къыпылъэдат. Лъэб.Гум къытегъуэлъхьэн = гум тегъуэлъхьэн.Гум къыщIитхъын всей душой жалеть о чем-л.* Уи гум сыкъыщIитхъыу, сэ си псэ. фольк. ГъащIэ IэфIыр сигу къыщIитхъыурэ.. чищэм сокIуэдын. Сов. Къэб. ифольк.Гум нэмысын не понравиться, не прийтись по душе кому-л.Гум пэщыху вдоволь, пока не надоест.Гум пхыкIын прийтись по душе, принять что-л. всем сердцем.Гум пыкI сколько не жалко.Гум пыкIын пожертвовать кем-чем-л., не пожалеть кого-чего-л. для кого-л.Гум пымыкIын 1) пожалеть кого-что-л. для кого-л. 2) душа не принимает. ЦIыху Iувыр шууищэм нэкIэ докIуатэ, зэбгрыкIыжын я гум пымыкIыу. Iуащхь.Гум тегъэхуэн стерпеть, снести что-л.* ЛутIэми и гум тригъахуэрт. КI. А.Гум тегъуэлъхьэн быть надоедливым, несносным.* УнэмыкIуэу зэхэсхати, Си гум мывэу тегъуэлъхьат. Ш. Ам.Гум телъын = гум илъын.* Зэ лъагъуныгъэ гуащIэм зи гур къиуIам ар мыхъуж дамыгъэу и гум телъщ. Ш. А.Гум темыхуэн не терпеть, очень не любить, не переносить кого-что-л.* Ди пашэфIыр Андемыркъанти, уэркъыжьхэм я гум темыхуэт. Хь. А.Гум тефыщIыхьын = гум тешхыхьын.* Пшагъуэм хэкIуэдэжа иужькIи, и дыхьэшх макъыр хьэмыпIэм къинауэ Жыбэ и тхьэкIумэм итащ, хьэ зэрышхыу и гум тефыщIыхьу. Щ. Т.Гум тешхыхьын раздражать (о шуме, разговоре и т. п.). Сабийхэм я зэрыгъэкIий макъыр лIыжьым и гум тошхыхь.Гум хагъуэ хегъэдзэн бередить душу кому-л.Гум хэгъэлъын хранить в душе, в сердце, в памяти.Гум хэлъын иметь намерение.Гум хэпщIэн запасть в душу.Гум хидзэн принять близко к сердцу.Гум хыхьэн брать за душу. Уэрэдыр гуапэу, гум хыхьэу, жыIэн.Гум хуилъын затаить в душе (обиду, злобу и т. п.).* {Къэзмай:} Уэ уи псалъэм уебакъуэри Фаризэт тIуанэ тепщIащ. ИтIани сигу хьэрэмыгъэ пхуилъкъым. КI. А.Гум щызу вволю.Гум щыщIэн переживать в душе.* НуркIэ блэуэ щыта.. бзийхэр зэхэуэжарэ щIым хэлъу щалъагъукIэ, сыт хуэдиз абыхэм я гум щыщIэнур? Акъ. З. Абы {пщащэм} и гум Iэджэ щощIэ. Щ. I.Гум щIэжьэуэн = гум хыхьэн. КъуакIэм зы мэ дахэ къыдехри, гум щIожьауэ.Гум щIыхьэн сильно огорчиться, опечалиться.* Абыхэм {цIыхухэм} апхуэдизкIэ ягу щIыхьат къэхъуари, псори гъыным хуэдэт. Щ. Ам.Гум Iэпимыхын душа не принимает (о чем-л.)Гум IэфIу къинэжын остаться в душе как доброе воспоминание (о ком-чем-л.).Гуми псэми къыбгъэдэкIыу от души, от чистого сердца.Гур бэгын гневаться.Гур бэмпIэн 1) задыхаться от духоты 2) негодовать.Гур бгъэдэкIын испытывать отвращение к кому-чему-л.Гур бгъэдэмыхьэн душа не лежит к кому-чему-л.Гур гъэбэгын трепать, мотать нервы кому-л.Гур гъэбыдэн крепиться духом.Гур гъэжьэуэн = гур гъэбэгын.Гур гъэзэгъэн = гур гъэтIысын.Гур гъэлынцIын злить, нервировать кого-л.Гур гъэтIысын своим действием, поступком успокоить кого-л.Гур гъэтIысу псэлъэн успокоить кого-л. словом.Гур гъэуфIыцIын вымотать душу кому-л.Гур гъэфIын настраивать себя на хорошее.Гур гъун тревожиться, беспокоиться о ком-чем-л.Гур дзапэкIэ Iыгъын находиться в тревоге, страхе.Гур етауэ с душой.Гур еупIэхыжын успокоиться - о сердце.* Уэрэдым и гъусэу гупсысэ дахэхэм дахьэха гур еупIэхыжащ. КI. Т.Гур жан хъун прийти в хорошее настроение, развеселиться.Гур жэн прийти на ум.Гур зэбгъэдэкIын охладеть друг к другу.Гур зэбгъэжын быть недовольным собой.Гур зэбгъэн обидеться друг на друга.Гур зэгуэпын нервничать.Гур зэгуэудын негодовать, злиться.Гур зэгъэн удовлетвориться чем-л.* Лу и гур зэгъат, арщхьэкIэ жей жыхуаIэр ищIэркъым. КI. А.{Я} гур зэкIэрыпщIэн духовно сблизиться друг с другом, жить душа в душу.Гур зэкIуэкIын наполниться гневом.* ТIасэ, уэ пхуэдэ къопсалъэмэ, щхьэ уи гур Iэлу зэкIуэкIрэ? Къэб. Хъаным и залымыгъэр щилъагъум, щIалэм и гур зэкIуэкIащ, ар имыгъэгъуну мурад ищIащ. фольк.Гур зэкIуэцIычын сердце разрывается от гнева.{И} гур зэпхрилыгъукIын пронзить душу (напр. о неприятном известии).Гур зэпыщIын кубано-зеленчукские вымотать душу.* Машинэр гъуэгум щыкъутэри хуэмыщIыжурэ шофёрыр гугъу дехьащ, и гур зэпищIащ. Лъэб.Гур зэрыгъуэтыжын = гур къызэрыгъуэтыжын.{И} гур зэрышхын злиться.* Инал Мэтхъэныр щилъагъум, занщIэу къытехьащ, и гур зэрышхыу къыщIидзащ. КI. А.{И} гур зэхэзеуэн кубано-зеленчукские испытывать волнение, беспокойство.* ФуIэд апхуэдизкIэ и гур зэхэзеуэщи, зыри и тхьэкIумэм къихьэжыркъым. У. А.Гур зэщыуэн измучиться, лишиться душевных сил.* ЦIыхум игу зэщыуар гуащIэдэкIым хуэдэу зыгъэхъужыф дунейм теткъым. Iуащхь. Сигу зэщыуащ, афIэкIа схулъэкIыжыркъым. Акъ. З.Гур зэIыхьэн испытывать чувство тошноты, становиться дурно.Гур зелъэтэн ощущать сердцебиение.Гур икIын 1) с замиранием сердца.* И гур икIауэ щIалэ щылъым зыхуегъэщхъ Нажмудин. Iуащхь. 2) быть жадным, ненасытным.Гур итхьэкъун очароваться кем-чем-л.{И} гур итхьэщIыкIащ чистосердечный.Гур иубыдыкIын сердце замерло.* ЦIыхухэр фIыкIэ къызэрыхуэмыкIуар фызабэ тхьэмыщкIэм зэуэ къищIэри жимыIэф - Iауэ и жьэр зэщIэнащ, и гур ириубыдыкIащ. Ш. А.Гур иудын 1) морально подавлять кого-л. 2) напугать кого-л.Гур иуфIыцIыхьын душа измучилась, истомилась.Гур ихын испугать кого-л.Гур кIэзызын трепетать, испытывать страх.Гур кIэрыпщIэн привязаться к кому-чему-л.* А пщыхьэщхьэм Исуф и гур нэхъри кIэрыпщIащ щIалэ сырыхум. Iуащхь.Гур кIуэдын упасть духом.* Гур кIуэдмэ, шыр жэркъым. (погов.) Хьэмид дыгъужьхэр къыщилъагъум, нэхъри и гур кIуэдащ. Хь. С.Гур къэжанын почувствовать лёгкое опьянение.* Зыбжанэрэ фадэбжьэ къаIэта иужь, псоми я гур къэжанащ. Iуащхь.Гур къэлыбын сильно разгневаться, разъяриться.Гур къэплъын разгорячиться.Гур къэтхьэкъун покорить чье-л. сердце, завоевать чью-л. симпатию.{И} гур къэхуэбэжын потеплеть на душе.Гур къэхьэхун = гур къэтхьэкъун.Гур къэчэн злиться.{И} гур къебгъэн = {И}гу ебгъэн.Гур къекIуэн почувствовать себя дурно; стошнить.{И} гур къеуэн биться, стучать - о сердце.Гур къигузэвыкIын растревожиться - о сердце. Си гур къигузэвыкIыу икIи шынагъэ хэлъу сыпэплъэрт.. нэху щыным. Iуащхь.Гур къигуфIыкIын радоваться кому-чему-л.Гур къигъэлъэтын заставить затрепетать сердце.Гур къигъыкIын душа плачет.* ЩхьэкIуэ зикI щыхъури гур къигъыкIыу жимыIэу увыжащ. Гъу. Хъу.Гур къидыхьэшхыкIын в душе смеяться.* Софят и гур къодыхьэшхыкI. Щ. I.Гур къикIэзызыкIын сердце затрепетало. {Уэсмэн} и гур гупсысэмрэ щIыIэмрэ яубыдауэ къикIэзызыкIырт. Д. М. {Пщащэм:} сэ сыкъэщтауэ си гур къокIэзызыкI. Iуащхь.Гур къикъуэлъыкIын разъяриться, прийти в ярость.Гур къилъэтын с трепетом, с замиранием сердца.{И} гур къитхьэщIыкIауэ с лёгким сердцем.{И} гур {шхыным} къиуIэн ощущение сытости (от жирной пищи).Гур къихьэжын опомниться, прийти в себя.Гур къыдэвеин вскипеть (от возмущения; гнева).Гур къыдэжын 1) чувствовать себя здоровым 2) иметь хорошее настроение; быть в хорошем расположении духа.Гур къыдэмыжын 1) чувствовать недомагание 2) не иметь настроения.Гур къызэрыгъуэтыжын 1) опомниться от страха 2) воспрянуть духом.* - Уи закъуэ дэнэ укIуэрэ? - жиIащ Хьэмид, и гур къызэрыгъуэтыжри. Гу. и У.Гур къызэрыдэхьеин почувствовать сильную тошноту.* Айшэт.. и гур къызэрыдэхьеярэ зырикI жимыIэжыфу дакъикъэ хуэдиз щыта нэужь, псалъэр къыжьэдэууэ къригъэжьащ. Н. и У.Гур къызэфIэзэрыхьын расстроиться, опечалиться.Гур къызэIыхьэн = гур къызэрыдэхьеин.Гур къыхэдзэкъыкIын (къыхэпыджыкIын) появиться - о боли в сердце.Гур къыхэуэн кольнуть в сердце.Гур къыщIиубыдэн утолить {пищей} чувство голода.Гур къутэн сердце разрывается.Гур лынцIын 1) нервничать 2) злиться.Гур ныкъуэн беспокоиться, тревожиться о ком-чем-л., из-за кого-чего-л.{И} гур пикъузыкIын сжиматься - о сердце.* ЩIалэ цIыкIур гузавэри и гур пикъузыкIащ: - НэгъуэщI мыхъуми мыр симыгъусэгъащэрэт, - егупсысащ ар. Iуащхь.Гур плъын кипеть от гнева.* Нэщхъейт цIыхухэр, ящымыгъупщэжын фэбжь къатехуат, бампIэрт, я гур плъырт. фольк.Гур пхъэн (хуэпхъэн) рваться душой, стремиться к кому-чему-л.* Адыгэр шыбгым техутамэ, уафэм щыхуарзэ бгъэм дэджэгуну и гур мапхъэ. КI. Т. Езы щIалэхэр зауэм кIуэну я гур пхъэуэ къуажэм дэсащ. Лъэб.Гур пыткIукIын сильно переживать.* Абы {щIалэ цIыкIум} и гур IэфIу пыткIукIыу пэплъэрт егъэджакIуэм жиIэнум. Iуащхь. Гузавэу и гур пыткIукI пэтми, Назир зигъэбыдауэ мэпсалъэ. Iуащхь.Гур пымэхыкIын почувствовать голод.Гур пыхун 1) испытывать острое чувство голода 2) валиться с ног от усталости.Гур пыIэжын успокоиться.Гур пыIэн (мыпыIэн) сердце успокоилось ( не успокоилось).* Иджы си гум пыIэн имыдэ, къыпщIогупсыс. Iуащхь.Гур тегъэзэгъэн испытать чувство злорадства (сделав или высказав кому-л. что-л. неприятное).Гур тезэгъэн = гур тепщэхэн.Гур тегъэпщэхэн = гур тегъэзэгъэн.Гур тегъэупщIыIуэн обрушить свой гнев на кого-л.* Сыт уи псалъэ цIыхухъу Iуэхум къыщIыхэпIур? - жиIащ Къасым, игу къэплъар фызыжьым тригъэупщIыIуэным хуэпIащIэу. Къ. Хь.Гур тепщэхэн испытывать чувство злорадства.* Елдар и адэр Щэрдан Берд зэрыIэщIэкIуадэ лъандэрэ гужьгъэжь хуиIэти, иджы и гур тепщэхащ. КI. А.Гур тепыIэн - гур пыIэн.* Залинэ и гур нэхъ тепыIат. Iуащхь.И гур ткIун испытывать душевное волнение.* Си гум хуэбагъэ гуэрхэр къеуэлIати, псэм фIэфIу ткIурт. Iуащхь.Гур тхьэкъун = гур къэтхьэкъун.* А пщащэм си гур итхьэкъуащ. фольк.Гур тыншыжын обрести душевный покой, почувствовать облегчение.Гур тIысыжын успокоиться.Гур узын болеть - о сердце.* УсакIуэм {ПащIэ Бэчмырзэ} и гур узырт ди щIыпIэ дахэм хьэзаб зэрытелъым щхьэкIэ. Т. Хь.{И} гур уфIыцIын измучиться.* Си гум и зы ныкъуэр уэркIэ уфIыцIащ. Сов. Къэб. фольк.Гур уIэн ранить душу.{И} гур фIэкIуэдын струсить.{И} гур фIы (дахэ) щIын (хуэщIын) успокоить, подбодрить кого-л.* Зеиншэ хъуа унагъуэм ар {ПащIэ Бэчмырзэ} ихьэрти фызым и гур фIы хуищIырт. Т. Хь.Гур фIын быть в духе, в хорошем расположении духа.Гур хэгъэхъуэн наполнить радостью чье-л. сердце.Гур хэгъэщIын опечалить, обидеть кого-л.Гур хэхъуэн испытать душевный подъём; радостью наполниться - о сердце.* УэркIэ си гур хэхъуэм къыщымынэ. Щ. I. ХьэкумыщIым и гур хэхъуэуэ кIэлъоплъ ежьэжа щIалэм. Iуащхь.{И} гур хэщIын испытать тяжкое горе.* Хьыбар имыIэм и щIалэм, Мычэму хощIыр анэгур. Къэб. Сихьэхуакъым сэ уи фэрыщI хабзэм, КъухьэпIэжь, услъагъури сигу хэщIащ. КIу. Б.Гур хыхьэн быть по душе (о работе), увлечься чем-л. (напр. работой).Гур хуэбгъэн кубано-зеленчукские 1) иметь большое стремление к чему-л. 2) испытывать сильное влечение к кому-л.* Хьэсин и гури и псэри Фаризэт хуобгъэр. Лъэб.Гур хуэгъэтIылъын проникнуться, расположиться к кому-л.* Хъыджэбзым лIыжьым и гур хуегъэтIылъ, жиIэхэм йодаIуэ. Хь. Хь.Гур хуэгъун волноваться, переживать из-за кого-чего-л.Гур хуэзэгъэн быть довольным кем-чем-л.Гур хуэкIуэн (хуэмыкIуэн) быть расположенным (нерасположенным) к кому-чему-л.* Шху щIыIэ мыхъумэ, сымаджэм зыми игу хуэкIуэртэкъым. фольк.Гур хуэмыгъуэн беспокоиться, переживать за кого-л., о ком-л.Гур хуэныкъуэн = игу ныкъуэн.* Анэм и гур зыгуэрым хуэныкъуэу, зыгуэр къэсыжыным пэплъэ хуэдэу щытщ. Къ. Хь.Гур хуэплъын иметь зуб на кого-л.* Аслъэнокъуэр асыхьэтым шэхум хуэдэу фагъуэ хъуащ. - ЕмыкIущ, - жиIэу зишыIами, ЛIыжьым занщIэу игу хуэплъащ. Щ. А.Гур хуэпхъэн стремиться к чему-л., мечтать о чем-л. ЩIалэм и гур еджэным хуэпхъэт.Гур хуэуфIыцIын быть глухим к кому-чему-л.Гур хуэфIын положиться, понадеяться на кого-что-л.Гур хузэIухын открыть кому-л. душу.Гур хьэжэпхъэжэн испытывать чувство тревоги, тревожиться.Гур щыгъэтIылъын угомониться и осесть где-л.Гур щыкIын испытывать чувство отвращения к кому-чему-л., ненавидеть кого-что-л.* Сэ сыхуейкъым си суд щIэкIэр Си пщылIхэм ялъагъуну. Ягу къысщыкIыу.. бий схуэхъуну. Акъ. З. ЩIыкъатибл ебдзыххэр си гукъанэу Сигу пщыкIащ, сыхъункъым сыптеплъэф. КIу. Б.Гур щымэхъэшэн брезгать, гнушаться кем-чем-л.{И} гур щыун 1) стать равнодушным, охладеть к кому-чему-л. 2) отвыкнуть от кого-чего-л.Гур щIэгъун жалеть кого-л., сострадать кому-л.* Къулейсызыгъэр псом нэхърэ нэхъ зыпкърыхьа ди анэм сигу щIэгъурт. Iуащхь. Игу щIэгъуурэ Таужан къигъэушащ и щхьэгъусэр. Щ. Ам.Гур щIэмэхыкIын = гур щIэхун.* Лъагъуныгъэ мафIэм сыкъегъэплъыр, Си гур щIэмэхыкIи сфIощI. Хьэн. А.Гур щIэубыдэн = гур къыщIиубыдэн.Гур щIэузын = гур щIэгъун.Гур щIэхын 1) заставить трепетать сердце 2) устать, утомиться (напр. от разговоров).* - Уи псалъэ купщIэншэм Си гур щIех, - жиIэри лIыр унэм щIэкIыжащ. Ад. фольк.Гур щIэхун обессилеть, почувствовать слабость.Гур IэфI хуэхъун испытать чувство благодарности, расположения к кому-л.Гур Iеин испытывать тошноту.Гурэ псэкIэ... душой и телом...* Шорэ и гурэ и псэкIэ щотхъу Степан Игнатьевич. Ш. А.Гурэ псэкIэ зэбгъэдэтын быть верными, преданными друг другу душой и телом.{И} гурэ и щхьэрэ зэбгъэжын быть недовольным собой.{И} гурэ {и} щхьэрэ зэтелъын быть уверенным в себе.* - Уи гурэ уи щхьэрэ зэтелъмэ, гъусэ къысхуэхъу, дэ дызыщыщри къэпцIыхунщ, - къыжраIащ Мыщэ тхьэкIумэм. Черк. таур.Гу уз болезнь сердца/ Гум къеуалIэ уз.ЦIыхубзым гу уз иIэщ.Гу уз иIэн обладать чувством жалости.Гу уз къэщтэн получить болезнь сердца.Гу уз къегъэщтэн вызвать у кого-л. болезнь сердца.Гу уз къыхэхын получить душевную травму.III повозка/ Шэрхъ щIэту вы, шы с. ху. щIэщIауэ зыгуэр зэрызэрашэ.* Бэлацэ гум ису Лухэ я деж къыIухьащ. КI. А. Гу щыкъутэ щащIыж. (погов.) Гу кIуэм гудзэ къыкIэреуд. (погов.) Гур уфэрэкIмэ, щIалэм ягъэщ. (погов.)Гу пкIэлъей решетчатые борта телеги/ Гум илъыр къимыхун папщIэ, и бгъуитIым Iуагъэувэ пкIэлей.Гу пкIэлъей лъэныкъуэр зэпыщIыкIащ. Гу пкIэлъейхэр техауэ мэз макIуэ. -
5 damage
1. noun1) вред; повреждение2) убыток; ущерб3) (pl.) leg. убытки; компенсация за убытки; to bring an action of damages against smb. предъявить кому-л. иск за убытки4) (тж. pl) collocation стоимость; what's the damage? сколько это стоит?; I will stand the damages я заплачу2. verb1) повреждать, портить2) наносить ущерб, убыток3) collocation ушибить, повредить (о частях тела)4) позорить, дискредитироватьSyn:harm* * *1 (n) авария; возмещение ущерба; вред; денежное возмещение; повреждение; поломка; поражение; убыток; ущерб2 (v) вредить; наносить ущерб; повредить; повреждать; портить; терпеть аварию* * *1) повреждать, наносить ущерб 2) вред, ущерб* * *[dam·age || 'dæmɪdʒ] n. вред, повреждение, убыток, ущерб; компенсация за убытки, стоимость v. повреждать, портить, наносить ущерб, ушибить; дискредитировать, позорить* * *вредвредитьжалкожалко-жалкожальиспортитьповредитьповреждатьповреждениеполомкапопортитьпортитьпортитьсяубыльубыткиубытокуродоватьуронущербшкода* * *1. сущ. 1) вред; повреждение, поломка; убыток, ущерб (from, to) 2) мн.; юр. убытки; возмещение убытков 3) сленг стоимость 2. гл. 1) повреждать, портить, наносить ущерб 2) бесславить -
6 лето
1) (время года) літо, ум. літко, літечко. [Літечко моє святе минуло хмарою (Шевч.)]. Жаркое, дождливое -то - палюче, дощовите (мокре, мочливе) літо. Засушливое, бездождное -то - посушне (засушливе, сухе) літо, сухоліття (-ття). Урожайное, благоприятное -то - (добре) поліття, (добрий) політок (-тку). Бабье -то - бабине літо. -то красное - літо (літечко) красне (любе). [Літечко любе на то (щоб співати) (Гліб.)]. Начало -та - початок (-тку) літа, (будущего) заліток (-тку), (чаще во мн. ч.) залітки (-ків). [Не зоставляй сіна на залітки, а то бува миші перегризуть (Вовч.)]. Середина -та - половина літа, межінь (-жени); см. Межень 1. В разгаре -та - в гарячу літню пору, в розгарі літа, в розповні літа. Летом - см. отдельно. Каждое -то - що-літа, що-літка, літо крізь літо. В это - то - цього літа, цьогорічного літа. В прошлое, прошедшее -то, прошедшим -том - того літа, торішнього літа. В будущем -те - наступного (прийдешнього) літа, на той рік улітку. Этого - та, прошлого -та - сьоголітній, тоголітній. [Цього літа суниці солодші за тоголітні (Брацлавщ.)]. Погода в это -то была благоприятна - година цього року була погідна (погожа), (для растительности) цього року було добре поліття (напр. на яблука). Сколько лет, сколько зим (не виделись)! - скільки літ, скільки зим (не бачилися)! Проводить, провести -то - перебувати, перебути літо и см. Летовать. Остаться на -то (до нового урожая и т. п.) - зостатися на літо, залітувати(ся). [Придбали дров на зиму, а вони й залітуються (Вовч.)];2) (год) рік (р. року), літо. В -то от сотворения мира 5508-ое - в літо від початку (від сотворення) світу 5508-ме. В -то по Рождестве Христовом 15… - в літо по Різдві Христовому 15…, (стар.) року божого 15…, (архаич.) літа господня 15… [Року божого 1596 (Л. Зизаній)]. -та - роки (р. років), літа (р. літ). [Всього одним один синок за десять років, а то все дочки (Мирний). Чимало літ перевернулось, води чимало утекло (Шевч.)]. Через столько-то лет, спустя столько-то лет - за стільки-то років (літ), по стількох-то роках. По истечении десяти лет - по десятьох роках, як (коли) вийшло (минуло, збігло, спли(в)ло) десять років (літ). [Головні його біографи писали тоді, як уже літ сто збігло після поетової смерти (Крим.)]. Столько-то лет тому назад - стільки-то років (літ) тому, перед стількома-то роками. [Перед тридцятьма роками німецька соціял- демократія була малою партією (Грінч.)]. Лет (с) пятьсот, полтораста тому назад - років (літ) (з) п'ятсот, (з) півтораста (півтори сотні) тому (буде). [Вже буде літ п'ятсот тому, - на край шотландський вільний війною йшов король Едвард (Л. Укр.)]. Раз в сто лет - раз на сто років (літ). Опыт десяти лет - досвід десяти років (літ), десятирічний (десятилітній) досвід. Несколько лет существующий, -ствовавший, продолжающийся, -должавшийся и т. п. - кількарічний, кількалітній;3) Лета (о возрасте) - роки (р. років), літа (р. літ); (годы) літа (ум. літка), вік (-ку) и віки (-ків), доба; срвн. Год 2 и Возраст. [Я виховував її до шости років (Кандід). За старечих Хафизових літ (Крим.). Віку молодого ще був парубок (Кон.)]. Стольких-то лет - стількох-то років (літ), стількох-то літ віку, стільки-то років мавши, (реже) по такому-то році (літі), (о молодых ещё) по такій-то весні. [Її донька Кунігунда, сімнадцяти років (Кандід). Дівчина двадцяти кількох літ віку (двадцати с чем-то, с небольшим лет) (Франко). Зараз по шістнадцятому літі пішла я за Данила (Кониськ.). Меншу, по другій весні, дівчинку забавляє нянька (Коцюб.)]. Сколько ему лет? - скільки йому років? скільки він має років? скільки йому віку? який він завстаршки? [Віку йому, хто його й зна, скільки й було (Еварн.)]. Ему столько-то, ему было столько-то лет (от-роду) - йому (він має, йому було (він мав) стільки-то років, стільки-то літ (віку). Ему было около двадцати лет - йому літ до двадцятьох (до двадцятка) доходило (добиралося). Женщина тридцати лет - тридцятилітня жінка, жінка тридцяти років, літ (віку), жінка, що має тридцять років. Он умер двадцати лет - він помер двадцятьох років, по двадцятому році, двадцять літ мавши. Человек лет пятидесяти - людина літ п'ятдесятьох, літ під п'ятдесят. В возрасте семи лет - сьоми років, літ (віку), по сьомому році, по сьомій весні. В десять лет, десяти лет он свободно говорил на трёх языках - в десять років (десять років мавши, по десятому році) він вільно розмовляв трьома мовами. В двадцать лет жизнь только начинается - у двадцять років (по двадцятому році, з двадцятьох років) життя допіру починається. Каких лет, в каких -тах - якого віку, яких літ. [Розпитай у нього, яка Октавія, якого віку (Куліш)]. Он ваших и т. п. лет - він вашого и т. п. віку, ваших літ, у ваших літах (літях), він годами такий буде як ви, він як ви завстаршки (устаршки, завстарішки); він вашої верстви (доби), (диал.) він у вашу діб, він у одну діб з вами. [Він як Данило устаршки (Хорол.). Така завстарішки, як я (Хорол.)]. Исполнилось столько-то лет кому - вийшло (минуло) стільки-то років (літ) кому. [Мені сім літ минало, а їй либонь минуло двадцять літ (Л. Укр.)]. Более ста лет кому - понад сто років (літ) кому, за[понад]столітній хто. В ваши - та - у ваших літах; як на ваші роки (літа). [У ваших літах я все це знав (Київ). Як на ваші літа ви ще зовсім молоді (Київ)]. Он кажется старше своих лет - він видає(ться) старішим за свої літа, від свого віку. Ему нельзя дать его лет - він видає(ться) молодшим за свої літа. В цвете лет, в цветущих -тах - в розц[к]віті віку. -ми, по -там - на літа, віком. [У старости беруть двох родичів молодого, на літа не молодих (Грінч. III). Віком він уже не молодий (Київ)]. Под бременем лет - під вагою (тягарем) (прожитих років. Молодые -та - молодий вік, молоді літа, молодощі (-щів и -щей). [Чи є в життю кращі літа та над молодії? (Л. Укр.). Мені стало жалко самого себе - моїх молодощів минулих (Грінч.)]. Человек молодых лет - людина молодого віку, віком (літами) молодий, на літа молодий. В молодых -тах - молодого віку, за молодого віку, за молодих літ, у молодому віку, у молоді роки, замолоду. [Мати служила молодого віку (Мирний). Чи ти хочеш замолоду м'ясо їсти, чи на старість кістки гризти? (Рудч.)]. С молодых лет - з молодого віку, з молодих літ, з-замолоду, змолоду. С малых лет - змалку, змалечку. С самых ранних лет - з малого малечку, з самісінького малечку, з пуп'яночку. [Таким був змалечку, таким зоставсь і до старости (Гр. Григ.). З самісінького малечку не зазнала я добра (Полтавщ.)]. В немолодых -тах - немолодого віку, в немолодих літах (літях). [Оженився він удруге в немолодих уже літях (Переясл.)]. Средних лет - середнього віку, середніх літ, середній, середовий (чоловік и т. п.). [Ой, маленьких потопила (орда), старих порубала, а середніх чоловіків у полон погнала (Пісня)]. В -тах - у літах, (з)літній, під літами, підійшлий, дохожалий, підстаркуватий, підстарий, підтоптаний; (о парне, девушке, достигших брачных лет) літній, дохожалий, дохожий. Молодіжі нема - все старі або літні люди (Грінч.). Літній чоловік (Київщ.). Баба Оксана була під літами, та ще кріпка собі жінка (Грінч.). По шинку походжував підійшлий уже жид з гарним животиком (Франко). Дівка вже дохожала, не сьогодня-завтра заміж піде (Сл. Гр.). Дівка вже дохожа - пора сватати (Борзенщ.)]. Зрелые -та - мужні (дозрілі) літа, дійшлий (дозрілий) вік. В зрелых -тах - у мужніх літах. Пожилые -та - літній вік, дохожалість (-лости), підстаркуватість (-тости). [Не вважаючи на свою дохожалість, вона любила молодитись (Н.- Лев.)]. Преклонные -та - похилий вік, похилі літа, давній вік, старі віки, старощі (-щів и -щей). [Ще-ж бо ти на світі у похилих літях не зовсім одиниця (Куліш)]. Преклонных лет - похилого віку, давнього віку. [Давнього віку людина був той Сулейман (Леонт.)]. На старости лет, на склоне лет - на старости-літя[а]х (диал. -літьох), в старих віках, на схилі віку. [Наш директор на старости-літях зовсім навісніє (Крим.). Довелося їй на старости- літах збідніти (Федьк.). Добре у молодому віку, а в старих віках кепсько (Гуманщ.)]. Войти в -та - дійти (мужніх, дозрілих) літ, дійти дозрілого віку. Он не достиг ещё требуемых лет, не вышел -тами - він ще літ не дійшов (не доріс), він ще літами (годами) не вийшов, йому ще літа (роки, года) не вийшли. [Меншая сестра літ не доросла (Метл.). Піп не хоче вінчати: ще, каже, йому года не вийшли (Г. Барв.)]. Он уже не в тех -тах, когда - він уже з тих літ вийшов, коли; йому вже з літ вийшло. [Роди, бабо, дитину, коли бабі з літ вийшло (Номис)]. -ми ушёл, а умом не дошёл - виріс, а ума не виніс; виріс до неба, а дурний як (не) треба (Приказки);4) південь (-дня); см. Юг;5) см. Летник 1;6) тепло; см. Тепло, сщ.* * *лі́то -
7 damn
[dæm] 1. сущ.1) проклятие; ругательствоHow many damns and curses have you given me, along with my wages? (W. M. Thackeray, The History of Pendennis) — Сколько ругани и проклятий получил я от вас в придачу к жалованью? (пер. М. Лорие)
2) ( not a damn) разг.; сниж. ни черта2. прил.; = damned 1. 2)Superhuman effort isn't worth a damn unless it achieves results. (E. Shackleton) — Нечеловеческие усилия ни черта не стоят, если они не приносят результат.
чёртов, проклятый, треклятыйI can't open the damn window. — Не могу открыть это чёртово окно!
3. гл.He is a damn sight younger than her. — Чёрт возьми! Он ей в сыновья годится.
1) рел. проклинать, осуждать на вечные муки2) сниж. призывать проклятия; проклинать; посылать к чёрту… and damn the consequences — … и плевать на последствия
Let's celebrate, and damn the expense! — Давайте кутнём! Денег не жалко!
It is time for me to speak out, and damn the consequences. — Пришло время открыто высказать своё мнение, и плевать мне на последствия.
I'll be damned if I can find my keys. — Где же, чёрт возьми, мои ключи?
I'll be damned! I haven't seen you for years. — Чёрт возьми! Сколько лет, сколько зим!
3)а) осуждать; порицать, судить; обвинятьSyn:б) освистать, провалить4) губить, быть причиной провала••4. нареч.; = damned 2.Everything is so damn expensive. — Всё чертовски дорого.
You know damn well what I am talking about. — Чёрт! Ты прекрасно знаешь, о чём я говорю!
He damn near drowned. — Он едва не утонул, чёрт побери.
••5. межд.; сниж.damn all — брит. ни чёрта
чёрт!, чёрт побери!Damn (it)! I've left the keys in the office. — Чёрт! Я забыл ключи в своём кабинете.
-
8 morire
v.i.1.1) (di morte naturale) умереть (своей смертью, естественной смертью); (in guerra ecc.) погибнуть; (decedere) скончаться2) (fig.)il fuoco sta morendo — огонь (костёр, камин) догорает
2.•◆
sto morendo di fame — я умираю хочу естьmorissi qui, ma io da lui non ci torno! — я к нему убей не вернусь!
voglio sapere di che morte morirò — хотелось бы знать, что меня ждёт
non muore nessuno se stasera non esci! — ничего ужасного, если ты посидишь один вечер дома!
3.•chi non muore si rivede! — живы будем - не помрём! (сколько зим, сколько лет!)
si muore una volta sola — двум смертям не бывать, а одной не миновать
la speranza è l'ultima a morire — пока живём, надеемся (надежда умирает последней)
vedi Napoli, e poi muori! — увидеть бы Неаполь, потом не жалко и умереть
meglio morire in piedi che vivere in ginocchio — лучше погибнуть стоя, чем жить на коленях
-
9 vedere
1. v.t.1) видеть; смотретьho visto l'auto che usciva dal garage — я видел, как машина выезжала из гаража
la vedevo dimagrire — я видел, что она худеет с каждым днём
hai visto la "Prova d'orchestra" di Fellini? — ты смотрел (видел) "Репетицию оркестра" Феллини?
"Il nostro secolo ha visto immani carneficine" (C. Magris) — "В наш век было пролито много крови" (К. Магрис)
2) (incontrare) видеть, повидаться3) (capire)devo vedere come stanno le cose — мне надо посмотреть (взглянуть), как обстоят дела
ha visto subito che era un'ottima occasione — он сразу сообразил (понял), что ему представляется прекрасная возможность
non vedo perché non dovrei credergli! — не понимаю, почему я не должна ему верить!
4) (cercare) старатьсяvedrò di fare il possibile — постараюсь сделать всё, что можно
5) (immaginare)mi (ci) vedi a fare il "paparino"? — ты видишь меня в роли папаши?
questa tenda non (ce) la vedo nella mia stanza! — эта занавеска не подходит к (не будет смотреться в) моей комнате
non (ce) la vedo in minigonna e tacchi alti! — мини-юбка и высокие каблуки - это, по-моему, не для неё (ей явно не подходят)
li vedi bene insieme? — как по-твоему, они уживутся? (подходят друг к другу?, хорошая пара?)
non ce lo vedo a tradire la moglie — по-моему, он не из тех, кто изменяет жене
2. v.i.3. vedersi v.i.1)2) (incontrarsi) видеться, встречаться4.•◆
fatti vedere, ogni tanto! — заходи! (появляйся!, заглядывай!)e chi s'è visto s'è visto! — и был таков! (и ищи - свищи!; пиши пропало!; только его и видели!; его и след простыл)
anche se non lo dà a vedere, è molto emozionata — она очень взволнована, хотя не показывает вида
guarda chi si vede! — сколько лет, сколько зим! (кого я вижу!; scherz. откуда ты, прелестное дитя?)
se non è ancora arrivato, si vede che ha trovato traffico — раз его ещё нет, значит, застрял в пробке
sta a vedere che non viene! — вот увидишь, он не приедет!
vedrai che ti chiederà scusa! — вот увидишь, он ещё будет просить у тебя прощения!
il romanzo di Bulgakov vide la luce 26 anni dopo la sua morte — роман Булгакова увидел свет 26 лет спустя после его смерти
il dolore gli ha fatto vedere le stelle — боль адская: он света белого не взвидел!
non vede di buon occhio il fidanzato della figlia — он неважно относится к жениху дочери (недолюбливает жениха дочери)
ne ha viste di tutti i colori (di cotte e di crude) — ей досталось в жизни (чего она только не пережила!)
vedi pag. 32 — см. стр. 32
ma io, vede, non ho ancora deciso — но я, видите ли, ещё не решил
vedi, se abitassi più vicino, li andrei a trovare più spesso — видишь ли, живи я поближе, я бы их навещал чаще
suoniamo, vediamo se è in casa! — давай позвоним, а вдруг он дома!
veditela tu, per favore! — возьми это на себя, пожалуйста!
non vedi che è bagnato fradicio? — разве ты не видишь, он весь промок!
a mio modo di vedere... — на мой взгляд...
lo vede anche un cieco (si vede a occhi chiusi) che è innamorato di te! — сразу видно, что он в тебя влюблён
visto che... — ввиду того, что... (учитывая, что...; поскольку...)
visto che non hai niente da fare, vieni ad aiutarmi! — раз тебе всё равно нечего делать, приходи мне помочь!
5.•vedi Napoli e poi muori — повидай Неаполь, потом не жалко и умереть
-
10 что
Iмест.1. вопр. чӣ?; что это такое? ин чист?; что случилось? чӣ шуд?; чӣ гап? чӣ воқеа рӯй дод?; что с вами? ба шумо чӣ шуд?; что нового? чӣ хабари нав?2. вопр. взнач. сказ. чӣ гавр?; что больной? аҳволи бемор чӣ тавр?; ну что, как поживаете? хӯш, аҳволатон чӣ тавр аст?3. вопр. в знач. нареч. чаро, барои чӣ; что ты так кричишь? чаро ин кадар фарьёд мезанӣ?: что ты задумался? чаро ба хаёл рафтӣ? / разг. с частицей «так» чаро?; я не приду,- Что так? ман намеоям.- Чаро?4. вопр. (что ты сказал?) чӣ гуфти?, чи?5. вопр. разг. (сколько?, какую сумму?) чанд нул?, чӣ қадар?; что стоит книга? китоб чанд пул меистад?6. неопр. разг. (что-то, что-нибудь) ягон чиз, чизе; если что случится, сразу извести агар воқеае рӯй диҳад, дарҳол хабар деҳ; в случае чего мабодо…7. с отриц. чизе ки на …; о чём они только не говорили! оҳо, онҳо чизҳои бисьёр гуфтанд!, онҳо чизе ки нагуфтанд!; чего не сделаешь для тебя! чиро бароят намекунӣ!8. в устойчивых сочетаниях 1) (при оботачении сомнения): что пользы? чӣ фоида?; что толку? чӣ манфиат?; что хорошего? чӣ нағзӣ дорад? 2) (всё, любое) кадомаш ки бошад; что угодно? чӣ лозим? чӣ даркор?; что попало чизе ки бошад; что придётся чизе қи рост ояд; чем [ни] попадя прост. ҳар чизе ки ба даст омад (афтид)9. относ. ки; я незнаю, что ей нравится ман намедонам, ки чӣ чиз ба вай маъқул аст; что с возу упало, то пропало посл. что обе ки аз кӯза рехт, рехт <> а что? чаро?, барои чӣ?; не ходи сегодня гулять.- а что? - Погода плохая имрӯз ба сайру гашт набаро.-- Чаро? - Чунки ҳаво бад аст; во что бы то ни стало ҳар чӣ ки шавад, ба кадом роҳе ки бошад; вот что медонӣ чӣ, агар дони; вот что я тебё скажу медонӣ, ман ба ту чӣ мегуям; вот (вон) [оно] что ҳамин тавр; ана гап дар қучо будааст; ҳамту гӯед; в случае чего агар вокеае рӯй диҳад; до чего [же] 1) (очень, чрезвычайно) бисьёр, хеле; до чего хорошо на реке! сайри дарё хеле хуш аст! 2) (до какого состояния) ба чӣ ҳолат (аҳвол); до чего ты меня довел! ту маро ба чӣ аҳвол расондӣ!; к чему? 1) (зачем?) чӣ лозим? 2) (что бы это значило?) барои чӣ?, чӣ маънӣ дорад? его вызвали в центр.- К чему бы это? ӯро бо марказ даъват кардаанд.- Чӣ маънӣ дошта бошад?; как ни в чём не бывало ҳеч чиз нашудагӣ барин; мало ли что ҳеҷ гап не; на что [уж] (как ни, хотя и очень) ҳарчанд ки, агар чанде; не к чему ҳоҷат не, ҳоҷат надорад; ни за что 1) (ни в каком случае) ҳеҷ гоҳ, ба ҳеҷ ваҷх, ҳеҷ вақт 2) (зря, напрасно) беҳуда, бефоида, бекора; ни за что [ни про что] беҳудаву бесабаб, бе хеч чиз; ни к чему лозим не, даркор не; пока что ҳоло, дар айни ҳол; почти что кариб, тақрибан, тахминан. наздики …; с чего? дар кадом асос?, ба чӣ асос?; только что [не] қариб ки, наздикӣ …; хоть бы что кому ҳеч парво накардан; чуть что 1) агар ягон ҳодиса рӯй диҳад 2) прост. қариб ки..,; что бы ни чӣ хеле ки …; [ну] что ж хайр, майлаш; что за беда чӣ аҳамият дорад, хеч гап не; что ли магар, ми; пойти погулять, что ли? рафта сайр карда биёяммӣ?; что такое? чӣ?; что [же (ж) это] такое? ин чӣ гап худаш?; что ты? (вы?) наход?, рост?; что это за? ин чӣ?, чӣ?; что касается меня агар гап дар бораи ман равад …; что называется в знач. вводн. сл. чунон ки мегӯянд; на чём свет стоит ругать даншоми қабеҳ додан; ни во что не ставить, ни за что считать кого-л. касеро ҳеҷ шумурдан (донистан); ни с чем уйти, (остаться) дасти холӣ рафтан (мондан); чёрт знает что (сколько и т. п.) худо медонадIIсоюз1. нзъясн. ки; жалко, что ты опоздал афсӯс, кн дер мондӣ; мешок такой тяжёлый, что не поднять чувол чунон вазнин, ки бардоштан мумкин нест2. сравн. фольк. и прост. мисли…, монанди…, чун; она поёт, что соловей вай чун булбул месарояд3. разг. (хоть …, хоть) хоҳ …, хоҳ; что ты придёшь, что я, - всё равно хоҳ ту биёй, хоҳ ман - фарқ надорад; что в лоб, что по лбу погов. « Хӯҷаалӣ - Алихӯча, ду понздаҳ - якей4. входит в состав сложных союзов, напр.: потому что бинобар он ки; благодаря тому что дар натиҷаи он ки; в связи с тем что ба муносибати он ки, ба сабаби он ки; несмотря на то, \что катъи назар аз он ки, сарфи назар аз он ки …, бо вуҷуди он ки
См. также в других словарях:
жалко — наречие, в значении сказуемого, вводное слово 1. Наречие. Не требует постановки знаков препинания. Пес бежит и ей в лицо // Жалко смотрит, грозно воет, // Словно сердце песье ноет... А. Пушкин, Сказка о мертвой царевне. 2. В значении сказуемого.… … Словарь-справочник по пунктуации
Финансовая пирамида — (Financial Pyramid) Финансовая пирамида это денежная структура, которая аккумулирует денежные средства путем постоянного привлечения новых инвесторов Финансовая пирамида: список финансовых пирамид, борьба с финансовыми пирамидами, финансовые… … Энциклопедия инвестора
Masterforex-V — (Мастерфорекс 5) Masterforex V это обучающий интернет проект в области валютного рынка Форекс Разоблачение обучающего проекта Masterforex V, организатор и преподаватели мошеннической академии Мастерфорекс 5, методы обмана клиентов проекта… … Энциклопедия инвестора
Салтыков, Михаил Евграфович — один из выдающихся писателей той знаменитой плеяды (Тургенев, Гончаров, Достоевский), которая действовала в русской литературе с сороковых годов и до восьмидесятых. Эта плеяда не представляла почти ничего однородного: это были, большею частью,… … Большая биографическая энциклопедия
Пушкин, Александр Сергеевич — — родился 26 мая 1799 г. в Москве, на Немецкой улице в доме Скворцова; умер 29 января 1837 г. в Петербурге. Со стороны отца Пушкин принадлежал к старинному дворянскому роду, происходившему, по сказанию родословных, от выходца "из… … Большая биографическая энциклопедия
Люк де Клапье Вовенарг — (1715 1747 гг.) писатель Бедность так принижает людей, что они стыдятся даже своих добродетелей. Большинство людей в глубине души презирает добродетель и плюет на славу. Бывают люди, чьи таланты никогда бы не обнаружились, не будь у них еще и… … Сводная энциклопедия афоризмов
Общий взгляд на жизнь рыб — Рыбы образуют тот класс позвоночных животных, представители которого, все без исключения, дышат жабрами. Этими немногими словами класс рыб очерчивается гораздо резче и определеннее, чем обстоятельным и точным описанием строения их… … Жизнь животных
Александр Лукашенко — (Alexander Lukashenko) Александр Лукашенко это известный политический деятель, первый и единственный президент Республики Беларусь Президент Беларуси Александр Григорьевич Лукашенко, биография Лукашенко, политическая карьера Александра Лукашенко … Энциклопедия инвестора
Доход — (Income) Понятие доходов, виды доходов, доходы организации Информация о понятии доходов, виды доходов, доходы организации, налоговые доходы Содержание Содержание Что такое Реальные Национальный профит Виды выгоды Реальный профит Номинальный… … Энциклопедия инвестора
Корейша, Иван Яковлевич — В Википедии есть статьи о других людях с такой фамилией, см. Корейша. Иван Корейша … Википедия
ФК Томь в сезоне 2008 — Содержание 1 Хроника 2 Подготовка к сезону 2008 2 … Википедия